с.Свірж Львівської області
Відвідавши Свірж, ви зможете побачити, по-перше, мальовниче невеличке українське село поблизу Львова, по-друге, неймовірно красиві розливи однойменної ріки і, по-третє, старовинний замок Свірж.
Замок Свірж збудовано 1482 року на Львівщині, Перемишлянського району. Навіть якщо ви не були в цьому замку, ви швидше за все його бачили, адже саме тут знімали культових «Трьох мушкетерів», саме ці кам’яні споруди створили неповторну романтику давно забутого минулого.
На вигляд створений для оборони, замок Свірж навряд чи замислювався як оборонна будівля, адже не раз потерпав від численних завоювань. Відомо, що під час українсько-польської війни в 1648-1654 рр. замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648 р. - спалили татари. Завітавши до замку, ви побачите грифона на вході, що є частиною зруйнованого гербу свірзьких володарів, численні будівлі, два подвір’я – житлове і господарське, глибоку криницю в центрі, триярусні вежі, дерев’яні мости та підземелля, каміни та бійниці, а якщо послухаєте, то ще й почуєте стару легенду про дівчину, яку за зраду втопили в уже згаданій криниці і чий привид і досі живе в замку. Біля замку зберігся костел, датований ХV століттям. Наразі це будівля епохи Ренесансу, збудована на місці старого дерев’яного костелу. А якщо добре пошукати, то серед кущів та дерев, поблизу фортеці, можна знайти зруйновану сторожову вежу.
Замок має непросту історію, адже не раз міняв своїх хазяїв. Перша згадка про замок Свірж пов’язана з його господарями, шляхетним родом Свірзьких і датується 1530 роком. В середині XVII століття замок перейшов у власність графа О. Цетнера. Саме за його часів він набув того вигляду, який зберіг і донині, граф значно перебудував та зміцнив замок, що прослугував родинним гніздом Цетнерів фактично до XIX століття. А далі неспокійне XX чстоліття принесло неспокій і у Свірж. Замок міняв власників, зазнавав втрат під час Першої та Другої світових воєн, його палили та відновлювали, руйнували, і знову відновлювали його дбайливі власники.
Наразі замок реставрують, процес, як розумієте, довгий та неперервний, що вимагає багато зусиль, часу та коштів (до речі, гроші від фестивалю підуть на реставрацію замку), тож, завітавши, зможете побачити багато старого, та багато відновленого, дивовижного і логічного, таємничого і буденного, але неодмінно з густим присмаком.





















